Йшов сніжок, м’який, біленький,
Як морозиво пломбір.
Йшов востаннє він, легенький,
Мов пір’їни голубів.

Дощик встав на мокрі лапки,
Тупотить навперейми,
На асфальті ставить крапки
По закінченню зими.

Стрілись хмарками на раду,
І на тому там зійшлись:
Щоб усе було до ладу, –
Разом зливою злились.

27.03.2004 г.